Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
СПЕКТИ́¹, спечу́, спече́ш; мин. ч. спік, спекла́, ло́; наказ. сп. спечи́; док., кого, що і без прям. дод.1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на... смотреть
МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВ... смотреть
I спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, спекло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка.1) Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печ... смотреть
I спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, спекло; наказ. сп. спечи; док. , перех. і без додатка.1》 Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у... смотреть
спекти́[спеикти]-еичу, -еичеш, -еичеимо, -еичеите; мин. сп'ік, спеикла; нак. -еичи, -еич'іт'
спекти́ 1 дієслово доконаного виду приготувати страву на вогні; виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль - зневажл.; обпекти; спалити спекти́ 2 дієслово доконаного виду обробити метал... смотреть
[spekty]дієсл.spiec
Спекти́, спечу́, -че́ш, -чу́ть; спік, спекла́, спекли́; спі́кши; спечи́, -чі́ть; спе́чений
(у печі та ін.) to bake, to roast; (про сонце) to scorch, to parch
{спеикти́} -еичу́, -еиче́ш, -еичеимо́, -еичеите́; мин. спік, спеикла́; нак. -еичи́, -еичі́т.
спекти́ спекти||спечи◊ спекти́ свою пече́ню при тому ж вогні́ → "печеня"
Папячыспячы
папячыспячы
папячы спячы
засоромитися
покраснеть от стыда
(на чому); обжечь себе пальцы [руки] (на чём)