СТУПИТИ

(і) кро́ку не (могти́) ступи́ти (зроби́ти). 1. де. Не мати свободи дій (через переслідування, терор і т. ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого. Бути безпорадним, безініціативним, нерішучим і т. ін. Незабаром став я його (отамана) правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (З. Тулуб). (і) на порі́г не ступи́ти до кого. Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь, не навідати когось (перев. через образу, неприємності від кого-небудь і т. ін.). Почервонів (дід), розсердився: — Я до тебе по-доброму, а ти так до мене? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю. Не ходи й ти до мене! (С. Васильченко). (і) ного́ю не ступи́ти куди. Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь. — У попа ж три шафи книг.— Хай і двадцять три, а я, Григорію Михайловичу, до нього й ногою не ступлю (М. Стельмах); // Ніколи не бувати де-небудь, у кого-небудь. — А Матвій Боцюн і ногою не ступив на Морозенкове подвір’я (М. Стельмах). не го́ден у слід ступи́ти чий. У порівнянні з ким-небудь набагато гірший. Я все зроблю, щоб довести, що він не годен у його слід ступити (З газети). не дава́ти / не да́ти (і (ні, ані́)) кро́ку ступи́ти кому. Надмірно контролювати, опікати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Пригадалось мені, як я .. стратив “гарну” лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич). ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок). ні́де ку́рці ступи́ти. Дуже тісно де-небудь. Хати ліпились одна побіля одної, а на городі — курці ступити ніде було (А. Головко). нога́ (ніко́ли (бі́льше)) не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся (Яків), що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того (насмішок) не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький). ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де. Немає вільного місця, все заповнено чимось. Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар). ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко). става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу). Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний); (Ярошенко:) Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. (Віктор:) Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада). ступа́ти / ступи́ти на крива́вий шлях. Чинити вбивства. (Кассандра:) Стій! Невже пора ступати нам на шлях кривавий? (Леся Українка). ступи́ти на хитку́ кла́дку. Почати себе поводити всупереч нормам моралі, закону. — Але вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хитку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький).