СУМ

обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою .. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний); Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

СУМА →← СУКНО

Синонимы слова "СУМ":

Смотреть что такое СУМ в других словарях:

СУМ

Петр-Фредерик (Suhm, 1728—98) — датский историк, королевский историограф. Есть основание предполагать, что дворцовый переворот 17 янв. 1772 г., которым... смотреть

СУМ

сум сущ., кол-во синонимов: 1 • единица (830) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: единица

СУМ

Сум Петр-Фредерик (Suhm, 1728—98) — датский историк, королевский историограф. Есть основание предполагать, что дворцовый переворот 17 янв. 1772 г., которым был свергнут Струэнзее, совершился под влиянием поданной С. вдовствующей королеве докладной записки. Главный труд С. — 14-томная "История Дании" (1782—1828), доведенная до 1400 г. При его жизни вышли только 6 т.; остальные изданы по его рукописям историками Каллом и Нюропом. Самому труду недостает критической подкладки, и он имеет значение лишь как ценный материал. "Истории Дании" предшествовали следующие труды С.: "Fors ög til Forbedringer i den gamle da nske og norske Histerie" (поправки к древней датской и норвежской истории, 1757), "Historie оm Folkenes Oprindelse i Almindelighed og de nordiske Folks i Sordelshed" (Происхождение народов вообще и северных в частности, 1769), "Оm de nordiske Folks aldste Oprindelse" (Происхождение древнесeверных народов, 1770); "Оm Odin og der hedenske Grudelore" (Один и древнесеверное учение о богах, 1771); "Оm de fra Norden udvandrede Folk" (Народы-выходцы с севера, 1772—73), "Kritisk Historie af Danmark i den hedenske T id" (Критические взгляды на историю Дании во времена язычества, 1774—81).<br><br><br>... смотреть

СУМ

СУМ¹, у, ч.Невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне ра́дість.Пилипиха сумувала, віддавши Марусю заміж... смотреть

СУМ

СУМ, у, ч. Невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне радість. Пилипиха сумувала, віддавши Марусю заміж; з суму того занепадати стала (Вовчок, І, 1955, 237); Ні поля, ні гаї, Ні пташки щебетливі Не приспали мої Суми — болі вразливі (Гр., І, 1963, 147); Ні, я знаю, чом нудьгую, Ні, я знаю, звідки сум: То розлука, зла гадюка, — Вся причина чорних дум (Крим., Вибр., 1965, 37); Щось таїть він на душі своїй, ходить часом то, як хмара, лютий, то сумний-сумний, а від чого той сум, і лють, і журба — не говорить Вірі (Шиян, Баланда, 1957, 177); Листи сповнені невимовної гіркоти й суму за рідною землею, теплою людською щирістю (Ю. Янов., V, 1959, 178); — Усі у нас говорять про Леніна, а кого не попитай — не бачили його. Навіть учитель наш не бачив, — з сумом говорить Василинка (Стельмах, II, 1962, 72); Падають розстріляні в дворі під кам’яним муром.. Пустка, сум і плач по убогих оселях, підвалах (Довж., І, 1958, 60); * Образно. Я досі ще забуть не зміг суворі дні війни, і плач дітей, і сум доріг моєї сторони… (Уп., Вітчизна миру, 1951, 65); * У порівн. Пудами чіплялась за чоботи глина. Чіплялась за чоботи, липла, як сум, Як туга, якої нічим не віддерти… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 62); // Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей і т. ін.). І нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Вовчок, І, 1955, 321); — Ви ще листа з консисторії не отримували? — Ні, — беруться сумом очі і обличчя Вікентія Петровича (Стельмах, І, 1962, 411); // Вияв пригніченості, душевного болю (в музиці, пісні і т. ін.). Кобза дзвеніла у тихе надвечір’я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем, і під той сум, під ту жалобу схиляв порубану.. голову старий козак та згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою або Трапезундом. (Тют., Вир, 1964, 73); В пісні був сум, тривожний і гіркий (Рибак, Помилка.., 1956, 37). ◊ Вдава́тися (вда́тися, впада́ти, впа́сти) в сум — ставати сумним; засмучуватися. — Дочко моя, знов мені снився твій батько і так страшно!.. — казала Нимидора дочці, і од того часу вона стала журиться і вдалась в сум (Н.-Лев., II, 1956, 247); І досі, згадуючи той вечір, я впадаю в сум, неначе щось вороже, сумне і неухильне стає передо мною (Довж., III, 1960, 505); Душа́ (се́рце) обгорта́ється су́мом див. обгорта́тися; Зато́плювати (затопля́ти, затопи́ти) сум у ча́рці (горі́лці) див. зато́плювати2; Наганя́ти (нагна́ти, наво́дити, наве́сти, навіва́ти, наві́ювати, наві́яти) сум на кого; Вганя́ти (ввігна́ти) в сум кого — засмучувати кого-небудь, виклика́ти у когось невеселі думки. Пісня наганяє на Орисю сум (Тют., Вир, 1964, 512); Туман наводить сум (Коцюб., III, 1956, 150); Петрусь не знав, що його слова навіють на Грицька такий сум (Кучер, Пов. і опов., 1949, 273); Над чорними полями низько кружляло гайвороння і своїм криком вганяло в сум (Панч, II, 1956, 496); Обгорта́ти (обгорну́ти) ду́шу (се́рце і т. ін.) су́мом див. обгорта́ти; Пересумува́ти сум див. пересумува́ти; Розганя́ти (розігна́ти) сум — розважати кого-небудь, примушувати забути про свій смуток. Недавно була сім’я велика, було так весело, гарно; а тепер нікому ні розважити, ні розігнати суму (Мирний, І, 1949, 200); Сум бере́ (забира́є, побира́є, узя́в, обійма́є, обійня́в, обніма́є, обня́в, обгорта́є, обгорну́в, обхо́плює, обхопи́в, пойма́є, пойня́в і т. ін.) кого; Сум нахо́дить (найшо́в, наляга́є, налі́г і т. ін.) на кого; Сум напада́є (напа́в) на кого, кого — хтось стає сумним, засмучується; тяжкі почуття заполоняють когось. Будинок великий, а нікого нема!.. Аж сум бере! (Мирний, І, 1949, 200); Обійняв їх сум, змарніли, зниділи дедалі (Л. Укр., І, 1951, 406); Сум.. обняв Івана (Коцюб., II, 1955, 347); [Магнезій:] Ох, дійсно, жаль і сум нас обгорта, Коли науку світлую, як день, На темну ніч химер змінити хтять!.. (Крот., Вибр., 1959, 582); Часом несподівано на Соломію находила журба, находив сум (Н.-Лев., VI, 1966, 415); — Дуже вже сум великий на мене напав (Вовчок, І, 1955, 19); Сум напав такий обох, що за день одно другому слова не скаже… (Мирний, IV, 1955, 42); Сум ду́шу (се́рце, го́лову і т. ін.) обійма́є (обійня́в, обніма́є, обня́в, обгорта́є, обгорну́в, стиска́є, сти́снув і т. ін.); Сум на ду́шу (се́рце і т. ін.) нахо́дить (найшо́в, наляга́є, налі́г і т. ін.) — хтось переймається почуттям смутку, туги. В серці — почував він — прокидалось щось невідоме..; несподіваний сум обнімає голову (Мирний, І, 1949, 128); Я на ногах немов кайдани чую, А серце стиснув розпач, сум і жах… (Л. Укр., IV, 1954, 91); Роман пригадував, як Соломія колись і співала, і щебетала в його хаті.. І ніколи в той час не брала його нудьга за серце, не находив сум на душу (Н.-Лев., VI, 1966, 413); Сум важким каменем налягає на серце, сльози тихо котяться з очей, коли згадаєш, хто, тут похований… (Коцюб., III, 1956, 44); Сум стої́ть (заляга́є, залі́г і т. ін.) де — невеселий настрій панує де-небудь. Маланка з дочкою сиділи мовчки по кутках та снували гіркі думи.. Сум стояв в хаті, обнявшись з тишею (Коцюб., II, 1955, 22); Забрали Дмитрика. Сум заліг у хаті Марусяків (Хотк., II, 1966, 90); Сумува́ти су́мом див. сумува́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 834.... смотреть

СУМ

НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рі... смотреть

СУМ

Безнадійність, безнадія, відчай, гіркота, грижа, гризота, гризотнява, довада, досада, досадонька, жаліб, жаління, жалість, жалля, жалоба, жалощі, жаль,... смотреть

СУМ

I -у, ч.Невеселий, гнітючий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; прот. радість. || Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей і ... смотреть

СУМ

1) Орфографическая запись слова: сум2) Ударение в слове: су`м3) Деление слова на слоги (перенос слова): сум4) Фонетическая транскрипция слова сум : [с`... смотреть

СУМ

I -у, ч. Невеселий, гнітючий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; прот. радість.|| Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей ... смотреть

СУМ

корень - СУМ; нулевое окончание;Основа слова: СУМВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - СУМ; ⏰Слово Сум содержит следующие... смотреть

СУМ

Melancholy, sadness; (скорбота) grief, sorrow, sorrowfulness; (смуток) gloom; desolation; dumps, hipзавдавати суму — to dishearten, to dispirit, to dep... смотреть

СУМ

Дакукажалжальжурбазасмучэннемаркотаскрухасмутактуга

СУМ

[sum]ж.tęsknota, smutek, żal (печаль)

СУМ

сум, -а (ден. ед. ч.) Синонимы: единица

СУМ

сум, -а; су́мы, -ов (денежная единицаУзбекистана)Синонимы: единица

СУМ

[сум]-му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў

СУМ

сущ рубль

СУМ

сум 1 іменник чоловічого роду печаль сум 2 іменник чоловічого роду грошова одиниця Узбекистану

СУМ

(невеселий, тяжкий настрій) смуток, печаль, журба, уроч. скорбота, (трагічний) горе.

СУМ

дакукажалжальжурбазасмучэннемаркотаскрухасмутактуга

СУМ

Сомон (административная единица в мнр).

СУМ

смуток, журба, нерадість, невеселий настрій, с. скорбота; сумування.

СУМ

【阳】 优部, 优愁; 悲伤, 悲哀

СУМ

дакука жал жаль журба засмучэнне маркота скруха смутак туга

СУМ

Ударение в слове: с`умУдарение падает на букву: у

СУМ

печаль; грусть; (сильнее) скорбь; (подавленность) уныние

СУМ

lat. sumгрусть, тоска, печаль; скука, уныние

СУМ

СУМ іменник чоловічого роду Словник української мови

СУМ

{сум} -му, м. (на) -мі, мн. -мие, -міў.

СУМ

рос. сум грошова одиниця Узбекистану.

СУМ

Грусть, тоска, печаль; скука, уныние

СУМ

Tristhet, vemod

СУМ

-у m smutek, melancholia, tęsknota

СУМ

Сум, -му, в -мі

СУМ

сум сум, -а (ден. ед.)

СУМ

сумм.сомнение, печаль

СУМ

Vemod

СУМ

Vemod

СУМ

сум, -у (смуток)

СУМ

sumсущ.рубль .

СУМ

სევდა, ნაღველი

СУМ ИТ

сущ мякоть мяса

СУМ НИКОЛАЙ ЭММАНУИЛОВИЧ

Сум, Николай Эммануилович (1879 — 1926) — краевед, проф. химии и технологииПсевдонимы: Н. С.Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писат... смотреть

СУМ У

імен. чол. роду, тільки одн.невеселий, важкий настрій, смуток, журбапечаль сущ. жен. рода¤ ізсумом -- с печалью ¤ навіяти сум -- навеять печальвід слов... смотреть

T: 161