Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм.,... смотреть
ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.1. що. Дзвонити уривчасто, неголосно.По тім боці Твердиня й дзвіниця .. І дзигарі теленькають (Т. Шевченко);[Настя:]... смотреть
-аю, -аєш, недок., розм. 1) неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. 2) перех. і без додатка, зневажл. Казати не подумавши, навмання; говорити дурниці.... смотреть
-аю, -аєш, недок. , розм. 1》 неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно.2》 перех. і без додатка, зневажл. Казати не подумавши, навмання; говорити дурн... смотреть
несов. - теленькати, сов. - теленькнути; разг. 1) несов. звякать 2) (болтать) ляпать, ляпнуть; несов. болтать, молоть (языком) 3) (сов. - о сердце) встрепенуться, ёкнуть... смотреть
див. брязкати; говорити; дзвонити; звучати
(тихо) дзвонити, дзенькотіти; (язиком) ляпати, теліпати; (- серце) тенькати, тьохкати.
Теле́нькати, -каю, -каєш
теле́нькати дієслово недоконаного виду