Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО... смотреть
ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка.Те саме, що проклада́ти 3.По річці вплав пливуть [скіфи] І по льод... смотреть
-ую, -уєш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що прокладати 3). Торувати дорогу.
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: торуючите саме, що прокладатипроторятьДеепричастная форма: проторяя
-ую, -уєш, недок. , перех. , перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка.Те саме, що прокладати 3). Торувати дорогу.
перен.to lay (to pave) the way; to beat the way
проторять; прокладывать; (ходьбой) протаптывать; (ездой - обычно) укатывать, накатывать, наезжать, наезживать
Торува́ти, -ру́ю, -ру́єш (доро́гу); торо́ваний, -на, -не
див. топтати
торува́ти дієслово недоконаного виду
-ую, -уєш torować (drogę)
(шлях) ПРОКЛАДАТИ.