ВИДКО

сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)) не ви́дно. 1. Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.). — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник); Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник); Як от інколи схопиться заверюха (завірюха) — громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно (П. Куліш). сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський). 2. за ким—чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ВИДНИЙ →← ВИДИРАТИ

Смотреть что такое ВИДКО в других словарях:

ВИДКО

ВИ́ДНО присудк. сл. (про наявність світла де-небудь), СВІ́ТЛО, Я́СНО, ВИ́ДКО розм. В кімнатці ще було видно (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було (Маруся) ... смотреть

ВИДКО

ВИ́ДКО, розм.1. пред. Те саме, що ви́дно 1, 2.Галя вже знала, що козакова хата стоїть недалечко від церкви, з віконечок видко Дніпро (Марко Вовчок);Вид... смотреть

ВИДКО

Ви́дко.1. предик. присл. Видно. По лицю видко було, що він, наговоривши ся доволі, збирав плоди своїх слів (Галіп, 103); В минувшу п ятницю на сам празник Богоявленія видко було в Чернівцях перед вечером на східній части неба величаву дугу, якої в літі рідко побачити (Б., 1895, 2, 3); З сего запрошеня також видко, які вигоди мають члени з стоваришеня (Канюк, 1906, 21); Німецка преса з малими виїмками щось дуже мовчить про вистави україньскої дружини. Видко, що та преса не служить штуці, але підприємцям (Б., 1909, 81, 3). 2. вставне слово. їх [волохів] сьвященство чує ся загроженим в дотеперішнім абсолютнім панованю над руским народом і гадає силою, революцийним способом задержати свою власть. І зовсім безцеремонно бере митрополита на коротко, чи він годив ся на іменоване Манастирского [генеральним вікарієм консисторским]. Він, видко, заявив, що не годив ся, що волоске сьвященство посуджує правительство о сторонничість, за яку, однак, похваляє митрополита (Звідомл., 1914, 59).... смотреть

ВИДКО

Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 157.... смотреть