Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
УЛОЖИ́ТИ¹ (ВЛОЖИ́ТИ), ожу́, о́жиш, док., кого, що.1. розм., рідко. Те саме, що укла́сти¹ 1–3.Витягнув Георгій з-під постелі скриньку, а в ній чорний, с... смотреть
ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХ... смотреть
Уложи́ти, уклада́ти.1. Укласти, упорядкувати. Нариси уложіть за порядком, як хочете, лише, щоб нариси “Смутно колишуться сосни“ і “Там звізди пробивалися“ не були поруч (Коб., Листи, 163, 576). 2. Спланувати, повести. Ох! То житє! То житє! Як єго уложити, як повести, щоби марно не прогайнувати єго (О. Маковей, “Мій прадід”, Б., 1896, 165-166, 2); ● Уложити собі - вирішити для себе, скласти порядок (подальших дій, вчинків тощо). На всякий раз я хочу якнайскорше бути в Вас. І не знаю, чи Ви будете задоволені, алея так собі уложив, що їду відси все таки в суботу 15. IX і приїду, як все піде гладко о 9. 5 евентуально о 10. 25 вечером до Львова (Арт., 2. IX. 1934) // пол. ułożyć - 1) укласти, покласти в певному порядку, стані, 2) скласти (плани тощо, 3) написати, створити (про літературний твір); ułożyć sobie coś w głowie - обміркувати щось, скласти план чогось; див. іще укладати.... смотреть
I (вложити), -ожу, -ожиш, док., перех.1) розм., рідко. Те саме, що укласти I 1-3). 2) діал., заст. Скласти, укласти. || Вирішити. II див. вложити 1).у... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: уложившиуложитьДеепричастная форма: уложив
I (вложити), -ожу, -ожиш, док. , перех. 1》 розм. , рідко. Те саме, що укласти I 1-3).2》 діал. , заст. Скласти, укласти.|| Вирішити.II див. вложит... смотреть
уложи́ти покласти, викласти, розкласти (ст): Згодом поділити індика, уложити на полумиску і полити маслом (Ліщинська)
уложи́ти 1 дієслово доконаного виду укласти уложи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити внесок
1) вложи́ть 2) приложи́ть, присоедини́ть