Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВИКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОРЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.1. Витягати із землі з корінням пні, дерева, кущі.Кілька днів він викорчовував старі п... смотреть
ВИКОРІ́НЮВАТИ (дощенту знищувати що-небудь), ВИКОРІНЯ́ТИ, ВИКОРЧО́ВУВАТИ, ВИТРА́ВЛЮВАТИ, ВИТРАВЛЯ́ТИ. — Док.: ви́коренити, ви́корчувати, ви́травити. За... смотреть
-ую, -уєш, недок., викорчувати, -ую, -уєш, док., перех. 1) Витягати з землі з корінням пні, дерева, кущі. 2) перен. Дощенту винищувати, усувати що-неб... смотреть
недок. викорчовувати, док. викорчуватиto grub up, to stub up, to root up, to uprootвикорчовувати рештки — to uproot (to root up) the last remnants (of)... смотреть
-ую, -уєш, недок. , викорчувати, -ую, -уєш, док. , перех. 1》 Витягати з землі з корінням пні, дерева, кущі.2》 перен. Дощенту винищувати, усувати що-... смотреть
[wykorczowuwaty]дієсл.wykarczowywać
【未】 连根拔出; 掘出
див. нищити
викорчо́вувати дієслово недоконаного виду