ВИКОРЧОВУВАТИ

вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати” (М. Стельмах); Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням... (А. Дімаров); // тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ВИКРЕСЛИТИ →← ВИКОПАТИ

Смотреть что такое ВИКОРЧОВУВАТИ в других словарях:

ВИКОРЧОВУВАТИ

ВИКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОРЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.1. Витягати із землі з корінням пні, дерева, кущі.Кілька днів він викорчовував старі п... смотреть

ВИКОРЧОВУВАТИ

ВИКОРІ́НЮВАТИ (дощенту знищувати що-небудь), ВИКОРІНЯ́ТИ, ВИКОРЧО́ВУВАТИ, ВИТРА́ВЛЮВАТИ, ВИТРАВЛЯ́ТИ. — Док.: ви́коренити, ви́корчувати, ви́травити. За... смотреть

ВИКОРЧОВУВАТИ

-ую, -уєш, недок., викорчувати, -ую, -уєш, док., перех. 1) Витягати з землі з корінням пні, дерева, кущі. 2) перен. Дощенту винищувати, усувати що-неб... смотреть

ВИКОРЧОВУВАТИ

недок. викорчовувати, док. викорчуватиto grub up, to stub up, to root up, to uprootвикорчовувати рештки — to uproot (to root up) the last remnants (of)... смотреть

ВИКОРЧОВУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , викорчувати, -ую, -уєш, док. , перех. 1》 Витягати з землі з корінням пні, дерева, кущі.2》 перен. Дощенту винищувати, усувати що-... смотреть

ВИКОРЧОВУВАТИ

[wykorczowuwaty]дієсл.wykarczowywać

ВИКОРЧОВУВАТИ

【未】 连根拔出; 掘出

ВИКОРЧОВУВАТИ

див. нищити

ВИКОРЧОВУВАТИ

викорчо́вувати дієслово недоконаного виду

T: 142