Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ЧОЛОВІ́К, а, кл. і́че, ч., мн. і́ки́, і́кі́в.1. Особа чоловічої статі; протилежне жінка.За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (І... смотреть
ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ... смотреть
Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти.Треба йому допекти, щоб побачити його злість.Громада великий чоловік.Громада може багато добра зроби... смотреть
ЧОЛОВІК – ЛЮДИНАЧоловік, -а. 1. Особа чоловічої статі. За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (І.Нечуй-Левицький). 2. Одружена ос... смотреть
-а, ч. 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на... смотреть
Iбатько, благовірний, ґазда, годувальник (давнє), господар, любий, милий, мій (в устах дружини: "А мій захотів..."), муж, нелюб (чоловік, якого не коха... смотреть
чоловік (чло́вік) 1. людина (м, ср, ст): Уклад травленя у чоловіка представляється як канал 6-7 метрів довгий. Коли сей канал є всюди свобідний і отвертий, то спожиті страви переходять через него без перешкоди (Дрималик)◊ ка́ждий чоловік до чогось зда́лий кожна людина має талант (Франко) ◊ раз чоловік молоди́й молодість швидко минає (Франко) ◊ чоловік їсть, аби́ жи́ти, а не жиє, а́би їсти (Франко) ◊ чоловіка відра́зу не пізна́єш (Франко)... смотреть
чолові́к[чолоув’ік]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -в'ічеи, мн. -в'ікие/-лов'іки, -в'ік'іў/-лов'ік'іўдва чолоув'ікие
імен. чол. роду, жив.1. особа чоловічої статімужчина2. те саме, що "людина"человекімен. чол. роду, жив.одружена особа стосовно до своєї дружинимуж
-а, ч. 1》 Особа чоловічої статі; прот. жінка.2》 Одружена особа стосовно до своєї дружини.3》 Те саме, що людина.|| Уживається при лічбі, вказівці ... смотреть
Чолові́к, -ка, -кові, -ві́че! -віки́, -вікі́в і (після числівн.) -ві́к, -ві́ка́м. П’ять чолові́к і п’ять чолові́ка
[czołowik]ч.mężczyzna, małżonek, mążвиходити заміж — wychodzić za ...
1) мужчина, разг. мужик 2) (по отношению к своей жене) муж; супруг 3) (преим. с определ. её, свой и т.п.) разг. мужик чоловіче (добрий) — разг. добрый человек; реже разг. хозяин, почтенный, почтеннейший, любезный 4) человек... смотреть
1) man; (особа) personдесять чоловік — ten men (persons)2) (у подружжі) husband
1. людина, мужчина2. це див. муж, супруг
не жінка, р. мужчина; (законний) дружина, подружжя, ф. старий, мій, р. муж; ЖМ. людина, особа; ЕВ. не пан, селянин; чоловічок, чолов'яга, чоловічище.
【阳】1) 男人, 男子; 口 男子汉2) 夫, 丈夫
(людина чоловічої статі) розм. мужчина, чолов'яга, дядько, мужик; (одружений, щодо своєї дружини) дружина, подружжя, муж.
-а m 1. człowiek 2. mąż, małżonek ~ дочки mąż córki (zięć) ~ сестри mąż siostry (szwagier) 3. mężczyzna
{чолоуві́к} -ка, м. (на) -кові/-ку, кл. -ві́чеи, мн. -ві́кие/-ловіки́, -ві́кіў/-ловікі́ў два чолоуві́кие.
чолові́к іменник чоловічого роду, істота
Ektemann, mann
Ægtemand, mand
Чалавек
husband, male, man, spouse
Man
ქმარი; კაცი
чоловік, -а
чалавек
чалавек
husband and wife
чоловік (мн. чоловіки, два чоловіки)
decedents spouse, surviving spouse
draft-age man