Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ЩО¹, чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві́що, займ.1. також з підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про пр... смотреть
I чого, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ.1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предм... смотреть
I чого, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ. 1》 також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання п... смотреть
Що мѣст. 1) Что. Що мати варила? — Борщ. Ном. № 276. Вона знає, що починає. Ном. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Що не їж, а хліба хочеться. Грин. II. 309. Зійшли вони на такий пустирь, що бур’ян як у чоловіка. Рудч. Ск. II. 34. Що…, то…. Чѣмъ…, тѣмъ…. І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X 146). Що далі, то неначе лучче стає. КС. 1883. IV. 773. А що…, то…. Такъ какъ…, то…. А що він того не сказав нам, то ми й не знали. Не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. О. 1861. X. 34. Не що давно се було. Прил. у. Ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. Св. Л. 159. Ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). Чим дуж. См. Дуж. Чим тьху. См. І. тьху. 2) Сколько. Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. МВ. ІІ. 67. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Кв. Що світа, то й мира. Ном. Що сила, що сили. Сколько хватить силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. Греб. 361. Що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс. 3) Который, которая, которое. Приходить до коня, що з мідною гривою. Рудч. Ск. І. 104. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ном. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Чуб. V. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. Ном. 4) Если, когда. Як же мені його звоювати, що я не знаю. Рудч. Ск. II. 11. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Рудч. Ск. II. 21. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? Рудч. Ск. II. 21. 5) Такъ какъ. У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. Рудч. Ск. II. 25. 6) Такъ что. А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. Грин. III. 200. 7) За то что. Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. Рудч. Ск. II. 25. 8) Хотя, не смотря на то, что. На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. Г. Барв. 438. 9) Кое что, что нибудь. Та і мені що перекинь. Котл. Ен. III. 13. 10) Какъ только; лишь только. Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем’яки, то він його булавою. ЗОЮР. II. 30. 11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда. І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Рудч. Ск. II. 50. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Рудч. Ск. II. 45. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. Кв. 12) Що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. Що за люде? — Із Черкас. ЗОЮР. І. 246. Що то за пекло, що тепло? Ном. № 199. Що то за хороші, за молоді парубки. МВ. ІІ. 7. 13) Що-небудь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. Шевч. 156. 14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ. Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Макс. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. Чуб. 15) І що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?… Ніяк од їх і не встережешся. 16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія. що-найдужче. Какъ можно сильнѣе. що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, щонайдорожчий. Що-наймолодший. Шевч. 454. 17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ. Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. МВ. ІІ. 37. 18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже…. Що-вечора, щоранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Чуб. V. 21. Що-дня і що-ночі. Шевч. 6. Що-місяця. Чуб. Не що-день Великдень. Ном. № 5334. Що-неділі. Чуб. Що-літа. Чуб. Що-рік, що-року. Шевч. Що-тижня. Чуб. Що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. К. Іов. 16. 19) Що-на! Что вотъ тебѣ! что ну! 20) Що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! Н. Вол. у. 21) Не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125. 22) Що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибав. Ном. № 2205. См. Шо. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 528.... смотреть
НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком н... смотреть
I займ.1) (питальний) what, why, howщо ж далі? — what next?що з вами? — what is the matter (with you)?; (якщо хтось хворіє) what is wrong with you?що з... смотреть
I (род. чого) мест. 1) что що б не було, що б то не стало — что бы то ни было, во что бы то ни стало до чого це? — к чему это? нема за що — не за что нема чого — (со знач. цели) незачем, ни к чему, не к чему, не для чего, разг. нечего ні за що — не за что ні за що ні про що — разг. ни за что ни про что; ни с того ни с сего ні з чим — разг. ни с чем хоч би — що что бы там ни было 2) (неизм. - в знач. почему, зачем) что що це ви мовчите? — что это вы молчите? 3) (в относительном предложении) который що - то це [се]... — что - то [так] это... 4) (при сопоставлении: одно - другое - третье) разг. что що згадав, що забув, що переплутав — что вспомнил, что забыл, что перепутал 5) (в количественном знач. и в знач. интенсивности) разг. что разг.; сколько; (при глаг., кратких прил. и нар.) как; (при полных прил.) какой що тих гостей наїхало... — сколько [что] гостей наехало [понаехало]... що вже весело було... — уж как весело было... 6) (в знач. что-нибудь) разг. что 7) (в выражениях с временным знач.) каждый що дві години — (через) каждые два часа 8) (в восклицаниях с оттенком противопоставления) что 9) (в ответ на оклик) что, а, разг. ась що є духу [сили, сил] — во весь дух, что есть духу; что есть силы, изо всех сил, разг. во всю мочь, изо всей мочи, что есть мочи; реже разг. вовсю; (преим. о крике) разг. во всю ивановскую; во всю прыть, на всех парусах [парах] (бежать); (удирать разг. - обычно) во все лопатки, со всех ног що ж (до кого, чого) — а что касается (кого, чего), что же касается (кого, чего) що за — что за (то) що з того! — (не имеет знач.) ну так что ж! разг. что за беда! що не кажи — что ни говори а (хіба) що? — а что? а що, як... — (при предположении) а что, если...; (при опасении) а вдруг, разг. не ровен [ровён] час, неравно ну що ви! — ну что вы! ну, положим! ось [от] воно що! — вот [вон] (оно) что! II союз что що не — (при указании на повторяемость) что ни (перед сущ.); как только (перед глаг.) що - то — (при сопоставлении) что - то, как - так; (при сравнит. ст.) чем - тем а що - то — (с причинным знач.) а так как - то... смотреть
I【代】1) (表示疑问) 什么, 什么东西; 怎么, 怎样Шо це? або шо це таке? 这是什么?Шо це ви мовчите? 您怎么沉默不语?2) (表示关系) 什么, 为什么, 什么事Це не то, що ми думали 这不是我们原先想的事Вже що на ум... смотреть
займ.-імен.что¤ багато в чому -- во многом ¤ у чому суть -- в чем суть ¤ завдання полягає от у чому -- задача состоит в следующемсполучникчто¤ дані, що... смотреть
[szczo]1) coЩо це? — ... to jest?Що таке? — O ... chodzi?щороку — ... roku2) że, ponieważ, dlategoтому що — ... mimoнезважаючи на / дарма що / попри що... смотреть
Що воно за сіно, коли одна суха трава.Про погане сіно.Що головою в піч, що в піч головою — то все не мед.Лихо завжди є лихом, як би воно не приходило.Щ... смотреть
преф.1) everyщодня — every day2) the mostщонайбільше — at most
Що, чого́, чому́, чим, на чо́му́ і на чім; до чо́го; що б, що ж, що то, займ.що, сп., що ж
що 1 займенник форма 'віщо' вживається з прийменниками за, через, про та ін. що 2 сполучник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово що 3 частка незмінювана словникова одиниця... смотреть
чого co ~ ви кажете? co pan mówi?; ~ це таке? co to jest?; ~ з тобою? co się z tobą dzieje, co ci jest?; ~ це за книжка? co to za książka?; ~ не міра co niemiara... смотреть
[шчо]чого, чоуму, чим, м. (на) чому/ч'ім
какво, щочто /вопросит./
Гэтагэтытойшто
що:◊ шо (що)? прошу? га? ірон., жарт. формула перепитування непочутого (ср, ср)
{шчо} чого́, чоуму́, чим, м. (на) чо́му/чім.
Quoi, que
Vad; att
Hvad; at
Hva; at
що см. ще-.
гэтагэтытойшто
гэта гэты той што
რა; რაც; ჯერ
quod лат.
см. ще-.
Що б, займ. Я не зна́ю, що́ б було́ зо мно́ю (Коцюб.)
во что бы то ни стало
Що задано додому?
Що задано додому?
Чого вартий вислів
Чого вартий вислів
кто это такой? кто бы это мог быть?
contracting
Що ж, займ.
Хто така?
холодно
enforceable.
Що відчуває хворий під час операції
Що відчуває хворий під час операції
hereditabilityle
Що обіймали керівні посади
Що обіймали керівні посади
Що, по суті, не роблять
Що, по суті, не роблять
Що являє собою господарство
Що являє собою господарство
Що саме робить каменяр? Декому здається, що каменяр, подібно до робітника, який зветься по-російському каменщик, будує кам’яниці, цебто кам’яні будинки. Мабуть, саме тому в одній газетній статті читаємо: «Будинки споруджують колективи будівельників — і землекопи, і каменярі, і слюсарі, і арматурники». Правду сказано: на місці спорудження будинку землекопи копатимуть котлован, матимуть чимало роботи арматурники, не байдикуватимуть і слюсарі; от тільки каменярам не буде там чого робити, бо вони або лупають чи довбають скелі, прокладаючи в горах дорогу, як то в відомому вірші І. Франка «Каменярі» («На шляху поступу ми лиш каменярі»), або добувають у каменярнях чи каменоломнях будівельний матеріал із каменю («Будівельний матеріал здобувається по надземних каменярнях». — Словник за редакцією А. Кримського). А ті робітники, що складають із будівельного каміння, яке приготували каменярі, або з цегли стіни будинку, звуться мулярі («Під вітром муляр мур виводить». — В. Сосюра). Їх і треба було вписати до колективу будівельників, що споруджують будинок.... смотреть
Що стосується справи
Що стосується справи
bloody
(у веденні актуарія або судового секретаря) actuarial
ongoing