Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
ВИМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МЕСТИ, ету, етеш; мин. ч. ви́мів, мела, ло; док.1. що. Метучи, видаляти звідки-небудь мітлою, віником, щіткою сміття, ... смотреть
-аю, -аєш, недок., вимести, -ету, -етеш; мин. ч. вимів, -мела, -мело; док., перех. і без додатка. 1) Метучи, видаляти звідки-небудь мітлою, віником, щ... смотреть
-аю, -аєш, недок. , вимести, -ету, -етеш; мин. ч. вимів, -мела, -мело; док. , перех. і без додатка.1》 Метучи, видаляти звідки-небудь мітлою, віником... смотреть
недок. вимітати, док. виместиto sweep out
【未】 扫出, 扫净, 扫除; 打扫
див. виганяти
несов. - вимітати, сов. - вимести выметать, вымести
виміта́ти дієслово недоконаного виду
-аю, -аєш wymiatać, zamiatać