ВИЧИТУВАТИ

чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить! (Галя:) Та буде вже, папо, цю молитву читати (Панас Мирний); — Та піди ж та прочитай молитву Солов’їсі. Хіба ж ти не бачиш, що вона мене їсть, як іржа залізо... (І. Нечуй-Левицький); — І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву! (І. Нечуй-Левицький). чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут). як (мов, на́че і т. ін.) з кни́жки чита́ти (вичи́тувати), зі сл. розка́зувати, розповіда́ти і под. Без запинки, дуже чітко. — А казок яких він уміє розказувати .. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний); О. (отець) Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ВИШЕПТАТИСЯ →← ВИЧИТАТИ

Смотреть что такое ВИЧИТУВАТИ в других словарях:

ВИЧИТУВАТИ

ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕД... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

ВИЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧИТАТИ, аю, аєш, док.1. що. Читати протягом певного часу (перев. уголос).Мов учора було: батько з моїми братами молото... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

-ую, -уєш, недок., вичитати, -аю, -аєш, док., перех. 1) Читати протягом певного часу (перев. вголос). •• Вичитувати {свої} години — проводити всі запл... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , вичитати, -аю, -аєш, док. , перех. 1》 Читати протягом певного часу (перев. вголос).Вичитувати [свої] години — проводити всі запла... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

ВИЧИТУВАТИ – ВІДЧИТУВАТИУ значенні "робити зауваження комусь, повчати когось" тотожні.Вичитувати, -ую, -уєш (кому), розм. Вона йому вичитувала, вона йо... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

(кому/чому, кого/що)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: вичитуючивычитыватьДеепричастная форма: вычитывая (кому/чому, кого/що)діє... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

недок. вичитувати, док. вичитати1) (довідуватися) to find out, to learn (by reading)я це вичитав у якомусь журналі — I have found (read) it in some mag... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

несов. - вичитувати, сов. - вичитати 1) вычитывать, вычитать 2) (делать выговор кому) разг. отчитывать, отчитать (кого), пробирать, пробрать (кого), несов. выговаривать (кому); (сильнее) разг. пушить, распушить (кого), перен. разделывать, разделать, разносить, разнести 3) (читать до конца, всё) отчитывать, отчитать... смотреть

ВИЧИТУВАТИ

[wyczytuwaty]дієсл.wyczytywać

ВИЧИТУВАТИ

вичи́тувати[виечитуватие]-уйу, -уйеиш

ВИЧИТУВАТИ

див. дорікати; лаяти

ВИЧИТУВАТИ

-ую, -уєш wyczytywać, wyliczać; wytykać (komuś cos)

ВИЧИТУВАТИ

вичи́тувати дієслово недоконаного виду

ВИЧИТУВАТИ

{виечи́туватие} -уйу, -уйеиш.

T: 158