Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. См... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: вкусивши див. укуситиукуситьДеепричастная форма: укусив дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприс... смотреть
ВКУСИ́ТИ¹ див. укуси́ти.ВКУСИ́ТИ² див. вкуша́ти.
вкуси́ти[ўкуситие]= укуситиўкушу, -усиеш; нак. -си, -с'іт'
[wkusyty]дієсл.ugryźć
【未】1) 咬(一下), 咬伤2) 咬下, 咬掉, 啃掉
{ўкуси́тие} = укусити ўкушу́, -у́сиеш; нак. -си́, -сі́т.
Уджгнуцьцяць
вкуси́ти дієслово доконаного виду
уджгнуцьцяць
уджгнуць цяць
см. укусити