Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Обра... смотреть
БІ́ЙКА, и, ж.1. Взаємне завдавання ударів, побоїв.– Лайка – не бійка: в боку не болить (Сл. Гр.);– Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (М. Коцюбин... смотреть
Баталія (ірон.), бешкет, биття, бійня, борщкнява, буча, двобій, дебош, дешпет, довбанище, драча, драчка, дряпанина, заваруха, заварушка, кавардак, коло... смотреть
бі́йка[б’ійка]-йкие, д. і м. -йц'і, мн. б'ійкие/б'ійки, б'ійокдв'і б'ійкие
імен. жін. роду1. взаємне завдавання ударiв побоїв2. биття побої3. те саме, що бiйпотасовка
-и, ж. 1) Взаємне завдавання ударів, побоїв. 2) Биття, побої.
Пустився в бійку — чуба не жалій.Якщо почав боротися за правду, то вже борись за неї до кінця.
[bijka]ж.bójka
Scuffle, fight, fighting, rough and tumble, fray, fracas, brawl; scrimmage, sl. scrap
ім fight; (в громадському місці тж) affray; brawl • вступати в бійку to come (fall, get) to blows • побутова ~ family fight
Барацьбабойкакалатнечакалатня
(побутова) жм. наминачка, прочухан, чубанина, чублення, халазія, р. бій; (беззахисного) БИТТЯ; Р. бій.
-и, ж. 1》 Взаємне завдавання ударів, побоїв.2》 Биття, побої.
{бі́йка} -йкие, д. і м. -йці, мн. бі́йкие/бійки́, бі́йо́к дві бі́йкие.
бі́йка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бі́йки
【阴】 打架, 撕打
драка, схватка; свалка (беспорядочная); побоище (кровавое)
Бі́йка, -ки, -ці; бі́йки, бі́йок
Slag, slagsmål, slåskamp
барацьбабойкакалатнечакалатня
Slagsmål, slåsskamp
барацьба бойка калатнеча калатня
син. коцалка, махач, мочилово.
affray, combat, fight, fighting
Slagsmål
-и ż bójka
ჩხუბი